Измена мужу

Доброго дня.Мене звати Ельза,мені 20 і я заміжня вже 2 роки. Одружуватись я не хотіла і чоловік про це знав,намагався мене каблучкою втримати.До одруження ми разом жили 2 роки.Дітей у нас немає.Він як людина дуже хороша,працьовитий,странний,старається мене радувати,але з моєї сторони йде лише жалість і не більше.Мені все важкіше стає йому посміхатись,цілувати його,про секс вже мови немає.Він дуж важкий на підйом(телевізор та ігри і я під боком,все що йому треба для щастя).А я неможу без нових вражень,знайомств.Ми разом нікуди не їздимо,компанії у нас також різні,одним словом ЖАХ.

Декілька місяців тому я зустріла людину,яка просто мене вразила,не лише зовнішністю,але й тим що мені насправді було цікаво його слухати,спостерігати за жестами.Ми почали спілкуватись,потім гуляти разом,і найдивніше,що я розуміла,що нас можуть побачити і про все розповісти чоловікові,але він мене з розуму звів.Одного разу ми поїхали на вихідні в Карпати і я зрадила своєму чоловікові. Жодного разу я не пошкодувала про свій вчинок,він повторюється і до сьогодні.Наші зустрічі стають все жаданіші,обійми такими щирими.І діло не в сексі,ми так божеволіємо один від одного.Артур також одружений(женився по "залету"),говорить,якщо я йому скажу піти від жінки він сьогодні забере речі і ми переїдемо,а дитині буде допомагати фінансово і звичайно буде ж з нею бачитись.Але я не хочу руйнувати сім ю ,якої по факту не має.Мені дитя шкода.я не знаю,що мені робити.З чоловіком жити не хочу,не можу.А з Артуром мені так добре і я знаю,що в будь-який момент він до мене готовий піти,але ж дитинка....Підскажіть,що мені робити,я геть запуталась.Дякую.