Дружба или любовь?

10 років тому зустрілось двоє молодих людей і полюбили один одного. Потім розійшлись, але туга і певний звязок залишались. Вона дуже любила і любить і досі. А він не знав точно чого хоче від життя і жив своїми надуманими «шифрами» (н-д, у 26 років сам придбав машину і 2 роки про неї ніхто не знає, навіть друг і батьки). Вони постійно сходились і їх долала пристрасть і ставалась близькість. І ось уже ця близькість між ними останні 5 років безперервна: часті зустрічі, розмови, вечори, теплота, душевність, плани. А вона любить безкорисно, віддано, терпляче, із свободою, бо він казав, що піде, коли захоче будувати стосунки. Як виявилось ці намагання «будувати» були, але від неї не пішов. Вона "їх" відчувала і потім вірно назвала періоди, коли вони були. Одного разу він дуже захотів змінитись, вилізти із своєї «лялечки», і зараз робить невпевнені кроки до пізнання життя: що таке відкритість, терпіння, розуміння інших, щастя для нього… Для цього він вирішив розірвати всі інтимні нитки, з якими зв’язувався з дівчатами, в тому числі і з нею. Але з нею хоче лишатись в полі зору, спілкування (телефон, особисто), все як раніше. Але вона сказала, що щаслива за нього, відпускає, але їй буде важко бачити, як він полюбить іншу, тому змушена піти назавжди. В нього стався справжній напад паніки аж до нудоти, йому стало страшно за те, що втратить, бо дорожить нею, вона йому найближча після батьків, частина його життя, тільки вона може щиро порадіти за нього і подати руку у скруті, тільки з нею йому справді затишно і спокійно. Для неї цей опис підпадає під поняття Любов. Коли все вляглось, і у всіх кого образив попросив вибачення, то їй сказав, що бажає щастя і відпустить, готовий прийняти думку, що бачить з нею іншого, з ким вона буде щасливою. Але в нього і окрім цих відчуттів були інші проблеми і зараз він намагається розібратись сам, що йому потрібно в житті, і що для нього щастя. Він дуже плутається і міняється в судженнях майже щодня.

Так от, підкажіть, будь-ласка, чи може бути так, що він і справді по описанню своїх почуттів любов сприймає за дружбу, а зрозуміти поки-що не може? Чи підпадає під поняття Любов те, що відпустив її, бо не хоче давати надії, поки сам не зрозумів? Чи можна дружити і відчувати легкість із тим, кого знаєш 10 років, але і додатково знаєш, що той тебе кохає? Чи варто їй піти, щоб він міг розібратись в собі? Чи залишитись, бо він емоційно нестабільний і те, що говорить виглядає, як зомбування тим тренінгом, який відвідує і який став причиною таких стрімких і кардинальних змін? Вона відчуває свою відповідальність за нього в такому стані і він каже, що вона йому потрібна. І найважливіше: коли все вляжеться чи можлива і наскільки їхня взаємність і подальше спільне життя як пари?

Дякую. Поможіть, будь-ласка, серце крається від вагань.