Как разобраться в себе?

Доброго дня. Мені 24 роки, чоловікові 38 ми проживаємо в громадянському шлюбі 2,5 роки, у мене 2 дітей, 1 дитина від 1 шлюбу 2 вже від нього, все було дуже прикрасно перші 3 місяці доки не поїхали в Польщу я там навчалась, проживали з моїми батьками от там всеі зіпсувалось не знайшли вони спільноїмови, через рік переїхали назад до нього додому, почалися сварки почав ображати відноситись як до дитини садити перед собою і пояснювати що я не права а правий він і так при кожній сварці я почала втрачати свідомість при таких сварках це було не до витримки все я роблю не так і кажу, він мене почав дратувати не хотілось навіть інтивних відносин що злило його ще більше, при черговій сварці я просто пішла від нього 4 місяці він дзвонив і приходив до мене хотів зрозуміти чого я не хочу з ним жити,у мене навіть не було відчуття що сумую чи кохаю його, в решті я помирилась з ним,пояснуючи що такого більш не знайду з 2 дітьми від різних чоловіків не хотілось ще когось шукати а жити самій тяжко. Він добра людина, щедрий, підтримає завжди, вірний і відданий сім*ї кожну копійку додому, та настає період коли він всим не довольний він не хоче щоб я спілкувалась із своїми рідними тай вони від нього не у захваті проти наших стосунків. Після примиріння у нас наче все відновилось але з часом стало ще гірше як було я вже не знаю кохаю чого чи ні коли все добре то і в душі спкій тільки сварка я його не навиджу хочеться забратись геть від нього вже з 10 разів збирала речі і не наважуюсь він каже щоб вирішила з ним чи без нього бо він так не може строїти плани на майбутьне з моєю нерішучістю, я з ним згідна самій так тажко і жити і не жити. як розібратись в собі якщо не впевнена вже ні в чому він своєю агресією вбив все я навіть не відчуваю що проживі з ним а він мені це питання чи не що дня задає. як бути шкода дитини, тай може це який період, бо ми ще можимо приємно порозмовляти посидіти посміятись наче нічого і не було, або я собі вбила в голову мені тяжко розібратись.