Депрессия

Перед тим як піти в армію, в мене було бажання до всього, я займався спортом, не курив, мав кохану дівчину. З фінансами проблем не було. прийшла повістка, і в цей момент все рухнуло. Дівчина пішла від мене, спорт закинув, почав страшно пити, навіть заборонені пігулки вживаи, курити. В армії було тяжко, тільки від мами бачив підтримку, хоча робдина в мене досить велика. Поки сам не дам знати про себе ніхто й не позвонить. Прийшов з армії ніби все добре, але, нічого не хочеться, немає стимулу, бажання щось робити. Дівчат багато мене окружає та нізким не хочеться просинатися зранку. І взагалі просинаюся тепер коли захочу, бувають тільки приємні сни від яких я б не хотів проснутися а дивитися їх дальше. Я сам впевнений в собі, багато чого розумію, навіть деколи раджу як краще , і виходить як краще, стараюся щоб люди були впевнені в собі, щоб не відчували комплексів. Помагаю, але й мені нема кому повністю відкритися, я людина в плані емоцій до дівчат, до якої щось відчуваю я досить сентиментальний, готовий на все, та вот нема таких поряд. Тих кого добиваюся потім стають неінтересними. В них нема жіночності, страсті , погляду. Заради рідних я все роблю що в моїх силах, але це потім мені обертається в гіршу сторону, не розуміють це. Інтересу немає нівід чого. Я незнаю що робити, но мені байдуже. Але я хочу знову жити, як колись, щиро сміятися, радіти дрібницям.