Ребенок не хочет жить

Любочка, мені складно тобі що-небудь відписувати.... Ти описала тільки один випадок, при чому емоційно дуже сильний...Думаю, і ти і твій синочок, в той момент багато пережили..

Мене в цьому місці хвилює те, що щось  його привело до такого рішення і тобі обов'язково треба поговорити з ним про це! Чи часто в нього з'являються такі думки? Що його до цього привело? Чим він переймається і що його хвилює? Розкажи йому про свої переживання,  скажи, що ти налякалась і хвилюєшся за нього, хочеш йому допомогти і підтримати його.

Якщо сама не справляєшся - рекомендую піти з ним  до психолога на консультацію!

Зроби так, щоб він відчув себе любимим - підтримуй його, облюблюй,  грайся з ним, проводь з ним час,  обіймай його частіше, гуляй разом з ним. Всели в нього віру в себе, надихни його на якесь заняття, запитай що йому хочеться робити.  Навчись слухати його, бути уважною до  нього і його почуттів.  Навчись вирішувати його проблеми разом з ним. Якщо ти йому щось забороняєш, то одразу пропонуй вибір, показуй що йому можна робити. Якщо ти вводиш якісь правила - пояснюй для чого їх дотримуватись.

Щоб засвоїти самодисципліну, діти більше потребують дозволів, ніж заборон. Йому не треба дозволяти робити все, що заманеться, йому потрібно дозволити бути самим собою, рухатись вперед, виражати свої почуття, думки, потреби...

Успіхів Тобі, Любочка!