Не хватает внимания

3313 1 ответов

Iнга 28.09.2011

Доброго Вам дня,дуже Вам дякую за гарну відповідь!Ми з ним,познайомилися за цікавих обставин.Це було на Старий Новий Рік.Рано з ранку,я збиралася на роботу,вийшла на зупинку,ще було темно і окрім мене там не було нікого.В цей час,він проїзджав на машині,разом з другом який був за кермом,і не міг не звернути на мене уваги.Ми познайомилися,сподобалися один одному,обмінялися телефонами.Він мене довго вмовляв піти разом погуляти,сходити в кафе.Вмовив.Так почалися наші відносини.Все було наче добре.Але з часом,я почала розчаровуватися в ньому.Тоді в нього на квартирі(3 кімн.),були дівчата-квартирантки.Одна з них,намагалася привернути його увагу.Він притирався до іншої,ще тоді,він пив.Я тоді пояснила йому,що мені це не подобається,пояснила спокійно,без крику,але він відреагував не дуже.Він приділяв мені мало уваги.Одного разу,я збиралася рано на роботу,залишила ключі,пішла нічого не пояснивши.В обід,почалися дзвінки,хотів порозмовляти,зрозуміти що сталося.Ми зустрілися,я йому пояснила що ми різні і розійшлися.Та пройшла неділя,я засумувала,на душі було пусто і я набрала його.Ми знову разом,нічого не змінилося.Але у квартиранток закінчілося навчання і вони поїхали додому.Я зраділа.З часом,я завагітніла,Слава цьому зрадiв не дуже.Руку й серце,пропонувати не спішив,та я розуміла що не хочу щоб в моеї дитини не було батька,аборту теж не буде.Я його притиснула,розпис відбувся.Ми поїхали потім відпочівати на море,він туди дуже хотів,і мене ж взяв.Все було за його гроші,просто в той час,у мене їх не було.Було добре,хоча він пив кожен день.І ось одного дня ми з ним посварилися,я образилася.Залишалося декілька днів відпустки,вiн ходив на море,а я ображена сиділа вдома,він купував їсти,я відмовлялася їсти,думала перепросить у мене за образу,але ні,він пив,ходив на море а я вдома.Так,нікуди не виходивши,не ївши,я провела 2 дні,дурна була,треба було їсти,я ж вагітна,треба було гуляти.І ось,я відчула перші поштовхи малька,я так зраділа.Завтра їхати на Полтаву,додому.Він приходить,щоб поспати перед завтра,я випросила в нього,щоб він попрохав у мене пробачення.Попросив.Пробачила.Запитала що є поїсти і з великою насолодою зїла куцик ковбаси.Не знаю,я сумую за морем,я забула про образи і подумала собі,як було добре.Йшли місяці,а Слава як був свинтусом,ним і лишався.Я народила,він правда зрадів що це був хлопчик.А зараз теж нічого гарного.Сваримося.Може я жінка не дуже?Я намагалася до нього і тай і сяк.А він..Може дозволити собі,сказати собі:ти жирна,хоча важу приблизно 70 кг,з ростом 1.70.А сам важить всi 120,хоча люблю його таким,може сказати що мій дім бомжатнік,хоча він просто старенький,та його квартира теж не царські хороми,може скзати що я чмо,чмо мої 2 сестри і бабуся(мама померла,татка не знаю),я нічого не варта,нічого не роблю,найду собі іншу,хоча до мене було у нього багатенько їх,і їх він не влаштовував не менше ніж мене.Скнара.У нас було сталося нещастя,в старшої сестри померла доця,він дaв 1000 грн,ми так здивувалися,він співчутливий.Та одного разу,він підвозив Сашу,сестру,додому,ми говорили з нею якраз про ціни на харчі,а вона сказала що не дивиться на ціни,бере що треба.Так ці слова йому запамятались,він мені їх згадав,сказав щоб я забрала ті 1000 грн.,а ні,з мене візьме,що благодійністю не займаеться,хоча дав їх сам,не говорив,на тобі ось грошей дам,а ти колись віддаси.Ну що ж я дура йти до неї за грошима?Я віддала свої.Часто сваримося за неї,він її ображає,я захищаю,а що робити?Ой,а сексом коли востанє займались?Не памятаю!То я й геть пішла з його ліжка,сплю в іншій кімнаті з дитинчам(Альошка,8 міс.).Бо ще каже що не висипаеться,тісно йому.Ну да,з його габаритами.Ні,не подумайте,він ще не зраджуе,хоча до цього розположений.Зі своїми минулими,поводився однаково.Я люблю його,та не люблю за те,що бруднюля страшний,і терпіла б якби до мене гарно відносився б.Не люблю,бо зневажає інших.А так хочеться любові,ласки,доброти,тепла,розуміння.Я навіть не маю можливості розповісти те,що мене хвилюе,адже потім,це використовуе проти мене.Так це все набридае,та як кажуть:"Бачили що купували?Їже поки повилазе!"Не знаю як це вплине на синочка,як виховати добрим,чесним,розуміючим інших,люблячім,хлопчиком.Щоб був гарним у майбутньому сімянином,адже мого авторитету замало!

Доброго дня - перепрошую за мовчання: власне весілля завадило:)))

Знаєте, Інго, у мене з Вашої оповіді виникає враження, що, чесно кажучи, Ви не надто вважаєте себе гідною щастя та гарних стосунків - завжди є якась непевність та сумнів - а коли раптово виходить чогось дістатись у житті - одразу виникає непевність - яка навіть схожа до почуття провини: чи не марно я це зробила? - те ж саме мені чомусь відчувається і у поведінці чоловіка - ніби здатний зробити щось, для близької та навіть коханої людини - але потім може схаменутися та змінити рішення - відчувши щось подібне до Ваших переживань... Стосовно його благодійності - вчинок щирий, але потім він відчув знецінення свого вчинку у словах Вашої родички, і вирішив повернути собі свої кревні - бо так,  мабуть, відчувається ним образа - коли марно (у його розумінні) віддаєш щось своє, а його не цінують. Втеча у пиятику - найпоширеніший вихід у ситуації, коли тебе не цінує навколишній світ (меня так чомусь відчувається:(.

Взагалі маю сказати, що психологчна допомога потрібна Вам обом - бо не до кінця налаштований контакт між Вам - є своєрідні ланки сполучення - і тоді хвилини єднання можкть бути солодкими и бажаними - а у всіх інших vcwz[ - суцыльны колючки - ними ви досить болісно штрикаєтесь, необережно поворухнувшись:(((. Найгірше, коли обоє з подружжя приходять до якоїсь спільної позиції розрядки - наприклад, алкоголізму :(((.

Раптом надумаєте - пишіть у скайп або телефонуйте. Бажаю Вам душевного спокою та родинного затишку.

Лучшие советы и рекомендации в нашем Телеграм канале

Задайте ваш вопрос психологу

Задать вопрос
ПСИХОЛОГУ