Что мне делать в даной ситуации?

Знакомы с 6 лет, учились в одной школе. Вместе занимались спортом. Отношения были как брат и сестра, могли делиться проблемами и радостями... Потом она поступила в МВД и мы с ней не виделись 4 года иногда созванивались... По приезду домой сходили несколько раз в кино, в парк и межну нами проскочила искра... конфетный период прошёл быстро и мы начали строить отношения... Родители и её и мои относять к нашим отношеням нормально так как тоже знают друг друга...С любимой людой мы почти никогда не сорились, а обьективно решали вопросы и выход из ситуации.. отношения дляться около 9 месяцев... После окончания МВД уже 5 месяцев работает следователем в райотделе. Очень сложная работа и занимает практически все её личное времья... это значит что видемься мы с ней 1-2 раза в неделю или же чаще но только когда я её забираю с работы. И вот на этой недели мы хотели встретиться... она отпросилась с работы я тоже отпросился... в суботу к ней приехала подружка и она уделила ей времья... они много выпили коньяка и вина хотя я знаю что моя девушка не пьет ничего спиртного как и я... и в воскресенья я ей звоню говорю тоб пришла ко мне... она сказала что прийдет через час, но не прийшла а прислала смс в котором было написано (Ти достойний кращого! ти Самий лутший в світі! ТИ найкраще що в мене було! Пробач, але я не хочу, щоб ти страждав!)Ду маю вона мала на увазі те що уділює мені мало часу і навіть в цей день коли ми домовились і у нас не вийшло зустріться через те що її батьки поїхали на день народження і забрали її доглядати хресницю... на фоні цього що батьки її не відпустили,а вона вже стільки часу не була зі мною та й робота паскудна, у неї стався нервовий зрив... Я не вагаючись беру букет квітів і зателефонувавши Люді кащу що іду до неї.... вона не хотіла мене бачити та все одно вийшла на зустріч.... Квіти від мене не хотіла приймати говорячи що вона не заслужила їх Через те що на перше місце ставе роботу і навчання а не наші стосунки я намагвся заспокоїти її але все марно коли я попросив поодивитися мені в очі вона відводила свій погляд і просила не ловити його бо вона цього не заслужує. Згодом сказала що я найкращий, заботлівий, завжди підтримую її, а вона мало уділяє мені часу і майже завжди думає про роботу і цим не хоче робити мені боляче...Я сказав їй що кохаю тебе і хочу бути з тобою, а у відповідь почув "Так я знаю якби не знала то вже б розвернулася і пішла додому" потім я запропонував провести її додому бо вже час їхати доглядати хреснецю. Вона відмовилась... каже дорогою додому я поміркую про щось.... але все таки я провів... квіти вона прийняла і тихенько прошептала дякую за квіти... потім я пропросив поцілувати мене вона поцілувала але не щиро і не так як завжди.... Попросила мене щоб я дав їй 2 дні на роздуми і не турбував її...тож щоб не лишати її на самоті я їй подзвонив,але вона не взяла трубку і не перезвонила.... ЩО мені робити скажіть будь- ласка.!! Я знаю що вона мене кохає і думаю що вона жертвує собою щоб мені не робити боляче.. через свою роботу... ( Коли я сказав її що ми сім"я і маеєм підтримувати один одного, сказала не говори про сім"ю ти не знаєш яка я сцикуха, я боюсь.... Дума що коли в неділю вона збиралась до мене,а мати сказал куда це ти? ДО Паші.. який Паша ти їдеш з нами доглядать хресницю, але ж він відпросився з роботи щоб зустрітись зі мною, У відповідь мама могла сказать що ти живеш з нами я готовлю тобі, стіраю, платила за навчання устраюєм тобі життя ти така сцикуха не самостоятельна не поможеш нам не поїдеш глядіть хресницю...на фоні цього вона загрузила себе і не відмовивши батькам відмовила мені.... та почала себе карать.)

Тоже я незнаю чекаю на її міркування що вона рішить...